1-а Самуїлова

Розділ 18

1 І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.

2 І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.

3 І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.

4 І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.

5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.

6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.

7 І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“

8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“

9 І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.

10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.

11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.

12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.

13 І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.

14 І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.

15 І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.

16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.

17 І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“ А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“

18 А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“

19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,

20 а Давида покохала Мелхо́ла,друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.

21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“ А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.

22 І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.

23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“

24 І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.

25 І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.

26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі

27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.

28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.

29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.

30 І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.

撒母耳記上

第18章

1 大闢言竟、掃羅留之、不遣之歸、約拿單之心與大闢之心深相契合、愛之如命、遂與結約。

2 併於上節

3 併於上節

4 解長衣衣之、取弓刃與紳賜之。

5 大闢爲掃羅所遣、不論何適、無不亨通。掃羅擢之爲武士長、掃羅臣僕與億兆皆悅焉。

6 大闢殺非利士人而囘、衆婦自以色列諸邑出、謳歌舞蹈、播鼗擊磐、歡然以迓掃羅王。

7 衆婦踴躍、唱予和汝、曰、掃羅殺人維千、大闢戮人盈萬。

8 掃羅怒甚、不悅其言、曰、大闢得萬、我惟得千、尊之若此、將何所得、非國而何。

9 自是以後、掃羅見大闢時、睚眦之。

10 越日上帝使惡神憑掃羅於室中、爲神所憑而言。大闢仍鼓琴、掃羅執戟、

11 擲之欲刺大闢、釘之於牆、大闢逃避者再。

12 掃羅知耶和華遺棄乎己、而祐大闢、故懼之、

13 不令侍側、立爲千夫長、率民出入。

14 大闢所行、無不亨通、耶和華祐焉。

15 掃羅見其所行無不亨通、懼之益甚。

16 大闢率民出入、以色列族猶大人、無不眷愛。

17 掃羅忌大闢、自謂與其戮之由於己手、寧藉手於非利士人以害之。故謂之曰、爾當爲豪傑、緣爲耶和華而戰、我必以長女米臘妻爾。

18 對曰、我何人斯、我之所出者甚微、我父之家、在以色列族中、其名不顯、豈可爲王之壻。

19 屆期、掃羅不以其女米臘妻大闢、乃妻以米何拉人亞得哩。

20 掃羅季女米甲愛大闢或告掃羅、掃羅悅、

21 自謂許妻以女、若設坎阱、使非利士人擊之。告大闢曰、子今必於二女中以其一妻爾。

22 掃羅使僕、私語大闢、曰、王悅爾、其臣僕愛爾、必爲王壻。

23 僕如是以告。大闢曰、我素貧乏、爲人藐視、爲王之壻、豈易易哉、

24 掃羅之僕以大闢言反告。

25 掃羅曰、當告大闢、王不欲受聘、第欲爾斷非利士人之皮一百、以報王仇。掃羅之意欲藉非利士人手以殺大闢。

26 王僕以此言告大闢、大闢喜、欲爲王壻、未屆期。

27 卽與從者往、殺非利士人二百、攜所斷之皮、俱進於王、欲爲王壻。掃羅以其女米甲妻之。

28 掃羅知大闢爲耶和華所祐、亦爲次女米甲所愛、

29 故懼之愈甚、恒爲其敵。

30 大闢與非利士人之伯戰、較掃羅臣僕、所行亨通、羣尊其名焉。

1-а Самуїлова

Розділ 18

撒母耳記上

第18章

1 І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.

1 大闢言竟、掃羅留之、不遣之歸、約拿單之心與大闢之心深相契合、愛之如命、遂與結約。

2 І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.

2 併於上節

3 І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.

3 併於上節

4 І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.

4 解長衣衣之、取弓刃與紳賜之。

5 І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.

5 大闢爲掃羅所遣、不論何適、無不亨通。掃羅擢之爲武士長、掃羅臣僕與億兆皆悅焉。

6 І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.

6 大闢殺非利士人而囘、衆婦自以色列諸邑出、謳歌舞蹈、播鼗擊磐、歡然以迓掃羅王。

7 І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“

7 衆婦踴躍、唱予和汝、曰、掃羅殺人維千、大闢戮人盈萬。

8 І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“

8 掃羅怒甚、不悅其言、曰、大闢得萬、我惟得千、尊之若此、將何所得、非國而何。

9 І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.

9 自是以後、掃羅見大闢時、睚眦之。

10 І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.

10 越日上帝使惡神憑掃羅於室中、爲神所憑而言。大闢仍鼓琴、掃羅執戟、

11 І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.

11 擲之欲刺大闢、釘之於牆、大闢逃避者再。

12 І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.

12 掃羅知耶和華遺棄乎己、而祐大闢、故懼之、

13 І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.

13 不令侍側、立爲千夫長、率民出入。

14 І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.

14 大闢所行、無不亨通、耶和華祐焉。

15 І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.

15 掃羅見其所行無不亨通、懼之益甚。

16 А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.

16 大闢率民出入、以色列族猶大人、無不眷愛。

17 І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“ А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“

17 掃羅忌大闢、自謂與其戮之由於己手、寧藉手於非利士人以害之。故謂之曰、爾當爲豪傑、緣爲耶和華而戰、我必以長女米臘妻爾。

18 А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“

18 對曰、我何人斯、我之所出者甚微、我父之家、在以色列族中、其名不顯、豈可爲王之壻。

19 І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,

19 屆期、掃羅不以其女米臘妻大闢、乃妻以米何拉人亞得哩。

20 а Давида покохала Мелхо́ла,друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.

20 掃羅季女米甲愛大闢或告掃羅、掃羅悅、

21 І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“ А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.

21 自謂許妻以女、若設坎阱、使非利士人擊之。告大闢曰、子今必於二女中以其一妻爾。

22 І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.

22 掃羅使僕、私語大闢、曰、王悅爾、其臣僕愛爾、必爲王壻。

23 І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“

23 僕如是以告。大闢曰、我素貧乏、爲人藐視、爲王之壻、豈易易哉、

24 І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.

24 掃羅之僕以大闢言反告。

25 І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.

25 掃羅曰、當告大闢、王不欲受聘、第欲爾斷非利士人之皮一百、以報王仇。掃羅之意欲藉非利士人手以殺大闢。

26 І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі

26 王僕以此言告大闢、大闢喜、欲爲王壻、未屆期。

27 встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.

27 卽與從者往、殺非利士人二百、攜所斷之皮、俱進於王、欲爲王壻。掃羅以其女米甲妻之。

28 І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.

28 掃羅知大闢爲耶和華所祐、亦爲次女米甲所愛、

29 А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.

29 故懼之愈甚、恒爲其敵。

30 І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.

30 大闢與非利士人之伯戰、較掃羅臣僕、所行亨通、羣尊其名焉。